В ЭТОЙ ЖИЗНИ Я ГОДАМИ СТАРУСЬ.
ОНИ УХОДЯТ В ВЕЧНОСТЬ НАВСЕГДА.
ПЕРЕД ТОБОЙ,ГОСПОДЬ, МОЛЮСЬ И КАЮСЬ-
ЧТО СОВЕРШАЛ ГРЕХИ Я ИНОГДА.....
В ДУШЕ МОЕЙ НЕТ ТОСКИ ГНЕТУЩЕЙ
У КАЖДОГО ТАКАЯ ЖЕ СУДЬБА...
КОГДА-ТО Я УЙДУ В ДАЛЁКИЙ СОН ГРЯДУЩИЙ
А ВЕРНУСЬ КОГДА НА СУД ТВОЙ ВОСПОЁТ ТРУБА.
САД УКРАШАЮТ ЦВЕТЫ ВСЕГДА ЖИВЫЕ....
О, СКОЛЬКО В НИХ СОЛНЦА И ЛЮБВИ!!!
ПРОСТИ,ГОСПОДЬ, ГРЕХИ МОИ ЗЕМНЫЕ
И В ЖИЗНИ ЭТОЙ МЕНЯ БЛАГОСОВИ!!!!!
Василий Примак,
г.Орехово-Зуево
Пишу стихи во славу Господа - Бога,о Родине,о природе,о людях
хороших,о защитниках отечества,о любви.
Прочитано 2632 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 3
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
