Прагла гріха, а тепер прагну Бога.
І знаєш що? - З Богом щаслива дорога!
У Бозі є радість, у Бозі спокій
І більш не гнітить душу гріх тяжкий мій.
У крові пречистій Ісуса Христа,
Знайшла заспокоєння спрагла душа.
Мої Він бажання й думки обновив,
І пісню про небо у серце вселив.
...Хвала Тобі, Боже, навіки хвала,
За дивне спасіння, за Спаса Христа!
Хвала Тобі, Батьку, навіки хвала,
Як дивна й велика Твоя доброта!
Ти щиру молитву, Ісусе, почуй,
І ще багатьох від гріхів урятуй.
До черствого серця Ти знаєш підхід,
Нехай не на кару Твій буде прихід.
Помилуй знайомих, помилуй, спаси,
По милості, Боже, серця обнови.
За доброго часу Себе їм відкрий.
З сердець забери їх фальшивий спокій.
Хто в рабстві гріха — тих, Ісусе, звільняй,
І жити для Тебе в житті научай.
І раб стане вільний, а Паном — Сам Бог:
Жених й Наречена радітимуть вдвох!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
